Сьогодні ми усі повинні прийти на виборчі дільниці аби виконати свій громадянський обов'язок - проголосувати за свого кандидата в президенти. Нас чекає нелегкий вибір, проте певний ми знаємо за кого голосувати. Це звичайно Юлія Тимошенко. Навколо цієї постаті точаться різні суперечки, мовляв варто голосувати за менше зло, дехто навіть вважає, що геть немає різниці за кого голосувати. Одначе, на моє переконання перед Україною наразі стоїть доленосний вибір поміж демократією у обличчі Тимошенко і диктатурою у обличчі проросійського Януковича. У першому випадку як я вже казав ми ризикуємо вступити на Євросоюз, у другому - опинитися колонією Росії. Мене більше вабить перше, аніж бути рабом імперії. Гадаю, що кожен українець свідомий того, що перший випадок йому так само пасує. На жаль існує певна категорія людей, що національно пригнічені, відстоюють відверто проросійські і українофобські погляди і роблять своєю ідеологією усе можливе для зруйнування української державності. Я особистоу цей день своїх знайомих і друзів закликаю віддати свій голос за Юлію, бо ми мусимо знати - кожен голос є вирішальний! Щиро сподіваюся, що вона переможе.

Ну зараз перевіримо патріотизм.
Янукович може перемогти, він не повинен перемогти. Чи готові ви створювати збройний опір його владі? Тобто не підкорятися покидьку.

У української кімнати, окрім скайп-конференції паралельно з'явився свій джаббер-канал: shiver2005@conference.jabber.com.ua




До речі, вступайте у групу: джаббер українською, вона є у моєму профілі.

Чув як учора приймали цей резонансний закон, Янукович досі живе по-поняттях.

Я спробую описати, яким є моє ідеальне бачення вертикалі влади в Україні після наших президентських виборів, що відбудуться 7-го лютого. Моє особисте бачення полягає у людях, а не в структурі посад, бо на мою думку вони все визначають, так само як скажімо харизматичний лідер. Очікую і сподіваюся, що в результаті виборів на посаду президента переможе Ю.Тимошенко. Це означає, що демократичні сили перемогли, також це означає, що прем'єр міністром стане С. Тігіпко, його заступником А Яценюк, в крайньому випадку останній буде головою Національного банку. Спікером ВР стане О. Турчинов. У самій ВР буде коаліція: БЮТ+СУ+ФЗ, тобто партія Тимошенко, Тігіпка і Яценюка. Буде і інша коаліція ПР+КПУ, тобто Партія Регіонів і комуністична партія України. НУНС не залишиться партією узагалі, частина перейде до БЮТ, інша до СУ, деякі до ФЗ, а когось купить ПР. Вочевидь є одне, те, що демократичні сили будуть у більшості, себто зможуть довести до ладу, всі закони, які пропонуються і втілювати їх в життя, якщо звісно поміж ними не створиться розлад, чого навряд чи можна очікувати у найближчому майбутньому, а отже всі зміни у владі буде реалізовано. Країну очолить команда професіоналів, таким я і розумію ідеальне бачення нашої вертикалі влади. ПР як партія може припинити своє існування, ясно, що Янукович - маріонетка і замість нього поствлять іншу людину, котра уже не буде мати більшість у ВР, а значить не буде фінансуватися олігархами, бо вони вимагають результатів просто зараз, а не через рік-два. У демократичній коаліції усі люди заможні, всі з досвідом праці у державних і приватних корпораціях. Якщо все піде так, як я обіцяю, то Україна після оцієї кризи опиниться у такму хорошому становищі, у якому ніколи не мала шанс опинитися, це не лише розвиток держави, а й її розвиток на що ми власне і сподіваємось.

Куди не поглянь - всюди інформаційна блокада, час новин наче завмер. Свіжі новини неможливо дізнатися з українських ЗМІ, стосується це передусім української політики. Напередодні виборів великі власники медіахолдингів показують хто є хто, вводячи цензуру на розповсюдження тієї чи іншої інформації. Для пересічного українця подія не дуже важлива, проте для людини, котра спостерігає за ходом політичних стосунків в Україні річ доволі неприємна. Де ж черпати джерело інформації? Особисто я знайшов вихід - слухаю "Ехо Москви", там хоч і не дуже об'єктивно, зате оперативно розповідається про останні події з життя нашої політичної еліти, до речі, сьогодні їхнім гостем був спікер ВР Володимир Литвин.
Вітчизняні ЗМІ такі як "УНІАН", "ЗАХІД.НЕТ" не подають зовсім ніякої інформації, окрім якоїсь туфти на кшталт пліток і чуток про Януковича чи Тимошенко. Отже панове, якщо ви хочете дізнатися яку-небудь інформацію про політичний стан у нашій країні не читайте шпальт українських газет, наближення виборів показує якою насправді є в нашій країні "демократія", а саме: керованою і штучною. В принципі з новим президентом нічого не зміниться у цьому я погоджуюсь із Кучмою. Зі старою політичною елітою неможливе становлення нової вертикалі влади. А нові політики надто агресивні і мають надто високу самооцінку, їм ще варто над собою попрацювати. Хто знає, може завтра в Україні розпочнеться ядерна війна, а про це в нас не напишуть і як завше будемо про це дізнаватися з закордонних джерел...

Хороший є проект з сайтом: http://battleofthenations.com.ua



Вся інформація є на сайті, з пропозиціями звертатися на е-мейл: battleofthenations@gmail.com

Це спроба порівняння двох найжахливіших постатей початку 20-го століття у східній Європі. Перш за все слід почати з того, що обидва народилися у єврейській родині у двох божевільно відсталих і неосвічених країнах. Попри те, що були класичними представниками єврейської нації (себто по матері) вважали себе представниками українського і російського народів відповідно. Обидва будували свої концепції досягнення майбутнього життя на насильстві, тільки Бандера знайшов расове підґрунтя, а Ленін соціальну нерівність в людей. Слід сказати, що обидва також не блищали патріотизном. Ленін попри те, що був громадянином Росії значну частину свого життя провів у Німеччині, де отримував продовольство і кошти для свого неосвіченого народа для боротьби за якусь міфічну свободу, про яку ніхто знати не знав. То ж саме діло трапилося з Бандерою, він до речі, ще був громадянином Польщі, що не завадило йому як бачимо співпрацювати з німцями на початку своєї кар'єри також для потреб свого неосвіченого народу для свободи про яку знати ніхто не знав. Простіше кажучи всім було пофіг, чим займаються ці два чоловіки, за винятком їхніх прихильників, вони будували щось міфічне для своєї міфічної біомаси, знається ми маємо справу з якимось психічним захворюванням, не обов'язково бути лікарем аби розумітися на цьому, достатньо глянути на портрети Леніна і Бандери - перед нами люди такого суворого обличчя, де насамперед може працювати лиш одна звилина.
Однак об'єднує цих людей не лише ідея, а що страшно - її втілення, вони воювали проти власного народу, вони вбивали власний народ, злочинно, не питаючи нікого, вважаючи себе єдиною справедливою силою. Перший влаштував геноцид українського народу, другий російського народу. Причиною для того звісно була неосвіченість самого народу, який не захотів прийняти їхні радикальні ідеї, але відчували в них погане, більш погане за те, ніж вони жили за цього. Відносна освіченість Бандери і Леніна не могла слугувати підставою аби навчати власний народ, вони діяли шляхом терору з незгодними, обидва обіцяли страшну і сувору владу.
Природним було те, як ці люди закінчили свої життя, закінчили як кати свого народу - їх так чи інакше вбили, мабуть вони не змогли реалізувати себе у інших сферах, окрім як боротьба проти чогось неважливо чого, тому їхній кінець є цілком закономірним. Не варто нагадувати, що така сама доля спіткає багатьох сучасних політичних діячів України і Росії, адже народні традиції за менше ніж століття у цих країн не змінилися, як власне і сам народ, а це значить що незабаром прийде новий кривавий лідер.

Це майже повтор - і знову про Януковича. Він досі так само просуває російську мову у Україні, складається враження, що фактично є правдою - його метою є витіснення української мови з нашої держави. Коли ж народ збагне, що не можна голосувати за людину, котра представляє інтереси іншої країни і працює на неї! Нам треба обирати нашого, українського кандидата, якщо хочемо аби наші діти були українцями, а не як сказав Ющенко: хохлами чи малоросами. З Януковичем у нас ніколи не буде шансу потрапити до ЄС і увірватися в НАТО. Ця людина зробить усе, щоб ми стратегічно, культурно і економічно були ближче до Росії, позаяк він сповідує саме російські цінності, це не погано, однак ми українці і в нас є свої цінності, своя культура і все те, що треба і варто розвиватися, проте як бачимо за них ще доведеться поборотися, у першу чергу поборотися на виборах. Кожен з нас має зробити свій вибір, я лиш розповідаю і нагадую про деякі риси основних двох кандидатів напередодні виборів.

А ми думали, що він порядна людина, ми - це народ, нас 13 з гаком відсотків. Ще зовсім недавно Тігіпко стверджував, що не буде прем'єр-міністром ані в Януковича, ані в Тимошенко. А уже напередодні заявив, що буде прем'єр-міністром в будь-якого переможця, після цього Тимошенко зробила йому офіційну пропозицію від якої важко відмовитись. А він буцімто і не відмовився, пробелькотав якусь сарану про те, що він піде з однією умовою - це демократичні чи демографічні зміни, говорив мляво і невпевнено, відчувалася важкість грошей, що у кишені. Тігіпко дійсно не став піти сам ні до Яника, ні до Юлі зі своїми переконаннями, він просто виявився гіршим, він купується, як мабуть і продається, тепер ясно, що він реально міг бути чиїмсь технічним кандидатом, як би у то вірити і не хотілося.
Іншими словами Тігіпко поховав себе, як політика і свою політичну силу, пройде ще декілька політичних годин і про це дізнаються у всьому світі і йому не уникнути поразки. Особисто я в нього більше не вірю.

Класний мультфільм згадав з дитинства, багатьом також раджу передивитися ще раз. Така ностальгія...

Перш за все це означатиме, що країна рухатиметься тим курсом, який визначив Ющенко, на моє особисте переконання це добре по-перше, по-друге, послідовність ще нікому не завадила. Послідовність котра у майбутньому загрожує перейти у стабільність, то також непогано. Я очікую продовження національної політики у сфері освіти - неухильне дотримання викладання українською мовою у україномовних школах, у сфері кіно - Україна повинна мати і свої переклади українською, це не тільки культура, а ще і бізнес ну і звісно хотілось би розвитку свого кінематографу. У сфері зовнішньої політики - Євроінтеграція, але варто розуміти, що вона можлива лише за умов стабільності в самій країні, котра бажає стати часткою ЄС. Я навмисно зараз не торкнувся історії...бо на мою думку стоять пам'ятники радянським воїнам і хай стоять, щодо УПА і СС Галичина, то ви знаєте мій дід бив би тих, хто у нього стріляв, тому і я їх буду бити і бог їм суддя, принаймні я їм цього ніколи не пробачу, хай вдягають шори на себе інші.
Ми все більше будемо розвивати своє, расизм піде на спад, коли відкриються перспективи благополуччя для нас і наших дітей, навіть стане можливим існування національних русинських шкіл, я до речі буду тільки за, якщо є десь порушення, а у даному випадку порушення прав русинів, то я буду тільки радий, якщо вони матимуть свої національні школи. Власне, я очікую дотримання законів, лічу що у цьому і є лад, на кожне правопорушення має бути реакція.
Коротше я голосуватиму я за Юлю, хто зіпсує бюлетень зіпсує і собі життя.

В принципі нічого не станеться. Просто ми викинемо всі культурні досягнення у трубу за ці п'ять років, наші досягнення перш за все у ставленні усього українського. Янукович напевно скасує усі законо щодо дублювання фільмів українською плюс почне надмірно розвивати все російське, піклуватися лише про російськомовне населення, на україномовне населення йому буде пофіг, не буде на нього звертати уваги.
Фактично то означає що ці роки ми змарнували. Розчарувалися у минулому і прагнемо до того майбутнього із яким боролися до того.




А якщо Юля? Про це у майбутньому записі.

Тільки-но відбувся перший тур голосування на виборах, як у ВР вже зареєстрований законопроект про перевибори мера Києва. Як вони швиденько вчинили, навіть не дивно чомусь звідки така працьовитість. Цікаво, хто буде балотуватися на цю посаду, наче і кандидатів гідних нема, ну хіба я б проголосував за когось з партії Тігіпка, за якусь порядну людину. У Києві між іншим на виборах лідирують Тимошенко і Тігіпко. Скоріше за все так воно і буде.

Моя людина у Запоріжжі повідомляє що на даний час ситуація на виборчих ділянках доволі спокійна. На даний час кількість виборців, що прийшла голосувати низька - це іде всупереч того, що повідомляють новинні канали, зокрема 5 канал про те, що нібито кількість людей, що проголосувало у Запоріжжі є високою, як і загалом у сході України. Ніяких порушень поки що не зафіксовано, все проходить чітко.
Слід зауважити, що моя людина також віддала свій голос на користь Тігіпка.

Так, я піду на ці вибори, завтра 17 січня і голосуватиму за Тігіпка. По-моєму він ділова людина, має досвід управління, завше досягав успіху, мені здається, що він може бути президентом.



Ну як вам він?

Сьогодні модно бути технічним кандидатом і стверджувати, що це не так, навіть якщо всі навколо знають, що це так. Черговий приклад Михайло Бродський.



Веселий дядько, щонайбільше тягне на директора фірми, а ніяк не на президента.

Щось мені панове перехотілося голосувати за Тягнибока. Зізнатися чесно у моїй свідомості змінилися політичні вподобання, простіше кажучи я змінююсь. Так наприклад не хочеться голосувати за людей, які виступають за визнання ОУН-УПА і СС Галичина, це різні речі, але агітує за визнання єдина партія.
Наші предки воювали у антигітлерівській коаліції проти фашизму, УПА воювало також і проти гітлерівської коаліції, не дуже хочеться визнавати людей, які стріляли в наших дідів. Степан Бандера узагалі був громадянином Австро-Угорщини, про якого українця тут йдеться? Він зрадив свою батьківщину. СС Галичина воювали на боці німців, отже на стороні фашистів, явно не за Україну. Чи варто визнавати людей, які боролися проти антигітлерівської коаліції на всю країну? Навіть якщо хтось вважає їх героями, а такі думки мають право на існування, то навіщо робити їх героями всєї України, якщо вони були героями одного села, регіону, або області? Абсолютно не зрозуміло.
Треба ставити пам'ятники тим воїнам, які воювали за українську державу у складі антигітлерівської коаліції.
Тоді не буде спірних питань з історії на нашій території, ми будемо знати свою власну історію і не псувати відносини з сусідями.

Сьогодні мав нагоду відвідати російський сайт мейл.ру на якому мене зустрів один українець, відбувалося це у чат-кімнаті, публікую діалог.


14:04:46ЛИЧНО Symrak для shiver2005 * : ооооо --- ти з України???
14:04:57shiver2005 : привіт, так:)
14:05:43shiver2005 : просто я тут перший раз, вирішив чат відкрити, бачу ти також з України
14:05:57ЛИЧНО Symrak для shiver2005 * : А ти звідки імєно??? ато навіть немає з ким поговорити в інеті з своїм тільки в бізарі є трохи своїх чистих україномовних а так то нікого не видно з своїх.
14:06:29shiver2005 : я з Києва
14:06:44shiver2005 : скайпом користуєшся? я в скайпі щовечора укра
14:06:56shiver2005 : в скйапі щовечора українські кімнати відкриваю
14:06:59Symrak : shiver2005: а то понятно --- багато там українців україномовних є??? бо я то за західної Українию
14:07:25shiver2005 : ну...як в крану риб в Києві україномовних
14:08:28shiver2005 : я українською спілкуюся, бо з дитинства звик
14:09:08Symrak : shiver2005: да погано з 3х міліонів українців чистих в києві мало я там служив рік то ледь смотався одна кацапня (((
14:11:23shiver2005 : мені в принципі пофіг якою мовою людина розмовляє, але ж справа у тому, що як правило ні українською ні російською в нас розмовляти не вміють. в житті не бачив людину, котра б розмовляла українською чи російською, суржик один. головне аби люди один одного розуміли
14:12:26shiver2005 : до речі. в мене форум є: http://chorna-rada.org.ua/ там тіки українською спілкуються
14:12:41Symrak : shiver2005: Я розмовляю чисто двома мовами та і суржик у мене не дуже ) того в Києві з офіцерами як з своїми розмовляв --- але погано що міліонники зовсім не українські дуже великі життєві масиви але не свої (((
14:12:57Symrak : shiver2005: Добро якшо шо заходь на мій мейл ще.
14:13:59shiver2005 : при нагоді зайду, але дуже рідко тут буваю, навіть не очікував кого з України зустріти, тим паче україномовних
14:15:00shiver2005 : я в армії не служив, бо мене не взяли, кажуть мовляв нам роузумніші за нас не потрібно буцімто - то загроза національній безпеці
14:15:54Symrak : shiver2005: ага - мене тут росыяни атакують з усых сторын погано без своъх росыйська як отрута якась занадто в голову вбиваэться ((( ага --- росыянам тимбыльше вони мало що думать про суспыльне --- пють гуляють то таке ледь відслужив млін ((( ладно удачі
14:16:20shiver2005 : давай, хай щастить!

Тож яким на вашу думку повинен бути український шовініст? Цей хлопчик чудовий приклад.

Він справляє враження чіткої людини. Я подивився на Youtube декілька останніх роликів з ним і вони мені дуже сподобались. Особливо такі висловлювання: "пропорційне забеспечення в органах влади представників різних національностей", "ми зробимо так, щоб російськомовний українець мав можливість розмовляти мовою своєї матері". Такого справді нема в жодного з кандидатів. А ще Тягнибок справляє враження звичайної людини, втім зовсім не неосвіченої.
Сьогодні, напередодні виборів олігархи нав'язують нам свої правила гри, мовляв переможе або він або вона і іншого виходу в вас немає! Вони думають, що купили нас, вони думають, що ми вважаємо, що іншого виходу в нас нема, тож давайте доведемо собі, їм, усьому світу, що ми голосуємо не за вказівкою, не так як нам призначили. Ми можемо все змінити, можемо проголосувати за нормального кандидата у президенти, який не злодій, не олігарх, який патріот своєї батьківщини, який не бреше і не соромиться того, що він українець, показує це своєю мовою і програмами. То що ж зупиняє деяких українців проголосувати за чесного кандидата? Я підкреслюю не українського кандидата, як багато хто звик говорити, а саме чесного кандидата, бо вибори в нас у Україні, відтак кандидат буде лише український, тому що він може бути лише громадянин України і його згідно конституції обирає український народ. Чому би нам, українському народу не скористатися такою нагодою? Чому би нам не звільнити себе від олігархічного ярма?
17 січня в нас відбудуться президентські вибори. Ми вже переконали себе, що в цій країні є єдиний кандидат, що зможе навести лад у нашій країні - це Олег Тягнибок. Але цього замало для перемоги нашого кандидата. Розкажіть про це своїм знайомим і друзям! Нехай вони також дізнаються про цю людину, нехай вони проголосують і ми усі проголосуємо разом. Мої знайомі і друзі по всій Україні з Харкова до Львова на президентських виборах збираються голосувати за Тягнибока, це геть різні люди - це російськомовні і україномовні, це молоді і старі, це заможні і бідні, це люди різного віросповідання і світогляду, але об'єднує їх одне - їхня громадянська позиція, яку вони готові відстоювати.
Не треба піддаватися на рекламу олігархів, якою завішані всі міста і селища по всій Україні, вони думають, що все можна купити, ми думаємо, що своє майбутнє будуть. Ніхто не зможе зробити вибір за нас, ніхто окрім нас.