Уперше за 20 років незалежності в Україні проштовхують законопроект покликаний надати мові окупантів або як її ще називають псячою чи собачою - російську мову!
Це ганьба, українцям пропонуються розмовляти мовою зеків та наркоманів. При тому, що зараз українська мова потерпає від її згубного впливу та іншої гидоти з Московії.
Цей закон ініційований ПР - криміналітетом з Донбасу і просто зараз депутати з Партії регіонів виступають у нашій Раді аби прийняти цей законопроект. А під Радою уже зібрався народ, щоби запобігти прийняттю українофобського закону. Ці чмирі не соромлячись говорять мовою окупантів перед народом та стверджують, зокрема Болдирєв, що "Кієф - мать ґарадоф ускіх!".
Сьогодні стає зрозуміло, що тільки знищивши цих бандюків можна досягти добра в Україні. Ця банда доведе народ до рішучих дій: справедливого суду - на розтерзання народові.
Боже, вбережи України від цього гівна.

Давно хотів написати свої думки стосовно цієї людини, але то не було часу, то нові події довкола нього породжували в мене нові думки. Коротше, я наважився.
Хочу розпочати з того, що існують мультикультурні суспільства, такі як приміром: США, Росія, Бразилія, Мексика, тощо. І існують етнічні держави сталої формації тобто однієї нації, як-то: Україна, Польща, Франція, Німеччина, Білорусь і інші. Перша група країн приймає на себе удар емігрантів, охоплює так би мовити у свої обійми. Стає для них домом, а наші країни, котрі входять до другої групи не мають по суті подібного досвіду і саме їхнє існування, як моноетнічної нації є гарантією сталого розвитку в усіх галузях: економіка, фінанси, соціальна сфера, наука, медицина, освіта та інші важливі напрямки.
Що зробив Брейвік? Він виступив проти нової ролі, яку взяла на себе його країна. Моноетнічна держава давала прихисток мільйонам громадян з інших країн, які не те що були не норвежці, а й не європейської раси узагалі! Їхня потреба в країні Брейвіка обмежувалась можливістю пити, їсти та розмножуватись, позаяк серед них не має кваліфікованої робочої сили, а стаючи громадянами вони не спроможні опанувати мову нової Батьківщини та прагнуть жити за державний кошт. З точки зору економіки та моралі уряд займається дурницями та шкідливими речами. Тому Брейвік на початку свого виступу у суді зазначив, що його акт насильства був спрямований саме на на уряд та його членів, а не на простих громадян, хоч деякі з них і поділяли думки уряду про створення мультикультурного суспільства там, де його природно не може бути. Особливо обурює, що тисячі терористів з мусульманських країн у всьому світі здійснюють теракти проти Європи та християн, а у Норвегії судять нашого терориста, який завдав удар у відповідь. Можливо він зробив це трішки запізно, утім, краще пізно, ніж ніколи! Чи ви коли-небудь бачили, щоб мусульмани судили своїх героїв? Виходить європейцям можна. Тішить те, що даний процес скоріше показовий, бо понад півсвіту усвідомлює важливість хороброго вчинку Брейвіка. Понад те – він уже став героїм для багатьох людей, які свого часу Усама-бен-Ладен для мусульманського руху спротиву. Наразі інтернетом поширюється інформація, що він буцімто має зв’язок з російськими націоналістами. Це дуже прикро, оскільки він не усвідомлює, що не має ніякої російської нації, а існують фіни та татари, котрі вкрали велику історію в українського народу. Одначе, Брейвік розумний хлоп і я свідомий того, що виправлення незабаром. Можу сподіватись на налагодження зв’язків Брейвіка з нашими тутешніми націоналістами, вони так само не проти перейняти його досвід боротьби. А нам ця боротьба насамперед потрібна для здолання ординської навали Московії.
Між іншим, ви маєте змогу надіслати паперового листа Брейвіку, до його тимчасової в’язниці. Не боїться, що він не зрозуміє української мови, йому усе перекладуть. Маю у розпорядженні його адресу: Anders Behring Breivik, Ila fengsel, Postboks 150, 1332 Østerås, Norway

Найближчим часом збираюсь написати йому листа та висловити глибоку підтримку його діями, в християн повинен бути свій герой, а головне – він надихає!

Останнім часом в інтернеті ходить чимало чуток стосовно майбутньої комплектації флагмана від Самсунг, оскільки я спостерігаю за усім цим від початку, то в мене склалась повна картина, котра на жаль не притаманна звичайним оглядачам, які навіть вважають себе ґіками.

Отже, телефон матиме екран 5 дюймів з роздільною здатністю HD, екран 5 дюймів, GorillaGlass2, 4 ядра А15 і кожне по 2Ггц, 2 гіга оперативки, щонайменше 32 гіга вбудованої пам'яті, можливість прийому micro-SD 64 гіга, камера 12МП, окрім того телефон повинен бути зроблений з міцного та ударостійкого корпусу. Як передбачається це може бути й не пластик. Ну і звичайно не гіршу підтримку від виробника, ніж вона була у попередньої моделі.

Усе це вкупі робить телефон доволі привабливим для споживача враховуючи, що ціна на цей пристрій буде нижчою за Iphone. Особисто я вже чекаю на нього. Він буде показаний у Лондоні 3 травня 2012-го року.

Сьогодні щасливий був день, мені щастило, не знаю чому. Окрім цього, сьогодні 7 річниця створення кліпу Shiver, а це епоха, чорт забирай! Якщо ви не бачите підсвідомого сенсу у цьому кліпі, значить ви нуль у політиці.
Як ви гадаєте, чому Natalie Imbruglia опинилась зніматись у Києві? Тому що вся увага світу 2004-го року та й 2005 також була прикута до України. До перемоги демократії над тоталітаризмом. Для когось Shiver ніщо, а для когось знамення. Це дивлячись з якого боку оглядатись.



Іще відео тієї епохи, про мрії, які не здійснились...



І ці події пов'язані поміж собою, багато розповідати не стану, може хтось сам зрозуміє.

Спостерігав за справою Оксани Макар. Неупереджено та незаангажовано, вивчаючи усі матеріали справи, котрі мав на руках, маючи журналістські інтерв'ю та публікації... І склалась сумна картина.
Суспільству було подано невірну інформацію: мовляв беззахисну дівчинку зґвалтували утрьох кілька випадкових покидьків. Отже, прийшов час зібрати усе до купи.

Оксана Макар: дівчина, яка з 14 років піклувалась про себе сама і у доволі незвичний спосіб - ніколи не працювала, натомість мала бодай 2 приводи у міліцію за проституцію. Була постійним відвідувачем різноманітних барів, де знайомилась з хлопцями аби заробляти на своє життя. Знайомих та подруг вже не мала, бо багато грошей набрала у борг, а віддавати не збиралась.
Те ж саме трапилось і одного весняного дня. Зі слів свідків дівчина сама підсіла до хлопців і почала розпивати з ними горілку, затим нав'язалась піти з ними разом. Далі, зі слів підозрюваних, яким я ладен вірити, відбувся статевий акт відразу з трьома, після чого дівчина чи то серйозно чи то напівжартома сказала, що якщо хлопаки не дадуть їй багато грошей вона напише заяву у міліцію про зґвалтування. Погодьтесь, такі заяви на нетверезу голову все одно що лід до голої сраки!
Тож відьму вирішено було спалити, ну не сидіти ж 10 років за групове зґвалтування? А хто б їм повірив? І скільки ще таких випадків по всій Україні? Тисячі! Чи ви думаєте, що така людина, як Оксана Макар могла сказати правду? Ані трошечки.
Після того, як Макар померла судді та міліція перекваліфікували справу з "Замах на вбивство" на "Вбивство з особливою жорстокістю". Це абсурд мабуть не має аналогів. Людей хочуть судити за те, чого вони не скоювали! Вони дійсно хотіли її вбити, але не вбили і після того вона багато днів була живою у лікарні. Це теж саме, що лікувати зуби, а потім до зубного лікаря прийдуть за 50 років і звинуватять у руйнуванні усіх зубів щелепи. Коротше кажучи маразм триває, головне аби рагулі пішли на гачок.

Чи ви коли-небудь замислювались - які можуть бути ознаки совка навіть у патріотичної людини? Я - так. Вирішив зібрати кілька таких ознак, щоб завжди було на замітці, либонь комусь знадобиться, прецінь багато хто мислить себе якщо не націоналістом, а патріотом вже точно.

Отже, ознака перша: називати російську мову в Україні - іноземною мовою. По-перше, за конституцією України вона є мовою національних меншин, по-друге, колись вона дійсно була іноземною, по-третє, нею фактично спілкується 70 відсотків громадян України як би мені це не було до вподоби.

Ознака друга: гомофобія. Хоч ООН і довела давно, що гомосексуальні стосунки такі самі природні, як і гетеро все ще існує достатньо велика кількість людей в Україні, котрі мислять себе проФФесорами думаючи інакше. Бог їм суддя, але це фашизм у царині людських стосунків.

Ознака третя: Тарас Шевченко - великий український письменник. По-перше, він писав на суржику, по-друге, російською абеткою, по-третє, за національністю він татарин. До того ж людина чиї вірші є відверто расистськими не заслуговує не те що на визнання, а й на пошану. І це у будь-якій країні та літературі.

Ознака четверта: Україна - для українців. В епоху мультикультурного суспільства це рагулізм. Сьогодні немає абсолютно чистих націй, тим паче у Європі, де пропагується відкритість кордонів, тому національна ознака не визначена, а можливості та права усіх людей рівні незалежно від національності та громадянства.

Ознака п'ята: поклоніння радянській армії або ОУН-УПА. Радянська армія була чужою для Заходу України, а ОУН-УПА для центру та сходу попри розповсюдженість обох армій. Це обумовлено різними чинниками. Закиди про те, що ОУН-УПА боролась за незалежність України - повна туфта, свідки ще живі. ОУН-УПА зграя місцевих селюків, так само як і радянська армія і десь там на горі вирішували що їм слід робити. Те ж саме стосується і ходи на різні заходи культів особистості Бандери, Шухевича, Сталіна і Ко.

Ознака шоста: українець розмовляє російською. Це нормально, іноді добре, але коли це відбувається з людиною, що вважає себе українцем і спілкується цією мовою з такими самими українцями, то вона вже автоматично припиняє бути українцем. Це автоматичний процес.

Ознака сьома: Україні не треба до Європи! По-перше, ми вже в Європі, а по-друге, повернення до економічної системи ЄС має за собою лише позитивні наслідки. Противники цього хочуть жити десь у селі 19-го століття, бажано в якійсь російській губернії - де факто, офіційно вони цього не визнають.

Це 7 основних засад в Україні, які перетворюють людину на совка. Кожну з цих засад можна розвинути окремою темою, утім навряд чи у цьому є сенс, позаяк по суті все і так всім зрозуміло.

Зараз практично усі люди в світі слідкують за виборами у Росії, де Владімір Путін не дає нікому шансу на перемогу. Ми як ті, хто добре знаємо їхній менталітет свідомі того, що хто б не прийшов до влади у Росії - це завжди буде імперець з відповідними комплексами - все захопити.
Я не плекаю надій стосовно виборів: або переможе Путлер або буде революція і до влади прийдуть люди з таким самим мисленням, як Путлер, тільки вони думатимуть, що чинять правильно. За 20 років незалежності нашої країни жоден російський опозиціонер не зміг щось пригадати або принаймні вибачитись за радянську окупацію та побудувати нормальні стосунки поміж двома країнами. Натомість азійський сусід торочить про якесь братерство та спільне коріння, що не відповідає ані дійсності, ані минулому. Загалом тут не хочеться лізти у хащі історії.
Ці вибори - дійсно відбуваються у совпедії - совки обирають совків. Родзинкою цих виборів є Міхаїл Прохоров - нібито російський опозиціонер, котрого якимось дивом допустили до виборів. І це дуже дивакувате, тому що Кремль нікого задарма не підпускає до свого корита.
Особливу увагу слід звернути на програми кандидатів: нічого нового. А у Владіміра Путіна й поготів: старі нові невиконані обіцянки не ріжуть його виборцям очі. Коротко кажучи такі події рано чи пізно призводять до розпаду країни, яка достатньо різна, щоб бути разом, бо окрім невігласів російців у Росії також живуть свідомі чечени, татари та інші нації, які вимушені мучитись серед цих дебілів і рок від року їхня віра у щасливе майбутнє зростає. даючи щось матеріально позитивне.
Сьогодні, можна підняти келихи та випити за розпад імперії зла.

Перед тим як дивитись будь-яке кіно я уважно читаю рецензію до нього аби не розчаруватись у сюжеті, акторах та всьому іншому. Цього разу мене зацікавив фільм «Дівчина з тату дракона», постійно чув про нього у рекламному дусі: він вау який крутий! Тому вирішив переглянути і сам.
З перших кадрів думаєш, що це кіно – реклама Apple, Sony Eriksson та Marlboro, затим думаєш що продюсер мав на що знімати стрічку, тим паче коли знімається там актор з останнього Джеймс Бонду!
Кіно розповідає про письменника, котрий перебуває у центрі гучного скандалу і пробує ховатись від зовнішнього світу. Водночас про таку сучасну дівчину, якою опікується держава, попри цю опіку вона вельми талановита: сама ламає пошти, а також доволі хутко розмірковує. Іще, здається, дія відбувається у Швеції…
Так сталось, що доля звела цих двох людей разом у одному тихому будинку. Ну як тут без кохання. У фільмі присутні сцени не відвертої еротики, яка надає йому більшої реалістичності, бо вона не є зайвою родзинкою,а тільки показує життя таким як воно є. Спецефектів мною помічено не було, хоч кіно чомусь нагадує якийсь шпигунський фільм штибу: «Ідентифікація Борна» - та ж похмура похода, напружені обставини, круті технології, вбивці під маскою добрих людей, тощо. Фільм всмоктує з головою, а він триває, між іншим, 2,5 години! І це справді години задоволення для поціновувачів справжнього серйозного кіно. Озвучування виконано професійно, немов фільм українського виробництва, смак витонченості відчувається за кілометр. Якщо комусь лінь, то можете купити і самі подивитись, воно того вартує.



Загалом, я не погано провів з цим фільмом вечір. Після нього хочеться курити Marlboro, юзати Mac та пити Coca-Cola – все шкідливе і зразу, нічого не вдієш.

У Москві відбувається чергова революція. Орди фіно-татарів щодня висловлюють протест проти політики диктатора Путлера і вимагають нового. Вони націоналісти, зараховують себе до слов’ян і прагнуть зробити рабами інших слов’ян і їм вкрай не подобається, коли товариш Путлер діє вкрай нерішуче. Водночас цій юрбі було геть байдуже, коли за розвалу СРСР Чечня демократично вийшла зі складу Росії, як це передбачено конституцією. Замість того, щоб обурюватись вони відрядили туди російських солдатів та знищували місцеве населення протягом кількох десятків років у брутальний спосіб. І всі жили та раділи, ніби нічого не сталось, плюючи на те, що коїться в них під носом. Міжнародні санкції не мали на цих істот жодного впливу навіть за епохи Єльцина, шкода що не було задіяно варіант Косова. Американці повинні були втрутитись у ситуацію, а не лише все напризволяще.
Утім, коли біда підійшла до їхнього гаманця та імперських амбіцій вони дали калу. Кал з Москви потік та лунав безперервно: це американська загроза, це помаранчева чума, це західна революція, це європейський фашизм! Росіяни щиро вірять у ці твердження, як нащадки комуністичних зомбі. Тож натомість вони вирішили користуватись ідіомою «руССкій мір», котрий прийнято очолювати КДБ-м Гундяєвим: він їздить по колишніх окупованих республіках та проголошує шовіністичні ідеї триєдиного народу та єдиної московської мови, послуговуючись байдужістю сучасної українофобської влади, чим привертає увагу мешканців до своєї неадекватної особи. Якби ж ми не мали тисячолітньої історії, то хіба могли дивитись на це без гумору? Гумор нас рятує у цій ситуації, а також серцеві напади Кирила-диявола, якого бог, судячи з усього, карає за гріхи з небес і у його мерседесах.
Тим часом, російський улус намагається пересунути проблеми з внутрішніх на зовнішні: росіяни не хочуть їсти український сир, отже вони узагалі не хочуть їсти та ще й газпромівський газ закінчується. Рятувати будемо чи ні? ЄС газу не добирає, а Україна буцімто качає забагато газу як транзитер. Паракдокс! Хоча й нічого дивного, бо якщо сидіти на п’ятій точці – нічого корисного не вийде. Щодня майбутній президент Рашки ламає собі голову, як вцілити на посаді якби випадковий снайпер не пробив його фінську голову і щодня не знаходить відповіді, як все прикро…
Московська отрута неймовірно смердить, усі хто має з нею справу дуріють, так само як і самі росіяни і єдиний вихід для них, як у тому анекдоті – залити усе бетоном!

Закриття піратського сервісу ex.ua, що займалось поширенням нелегального софту та медіа файлів можна було б вітати у кожній країні, позаяк нарешті закрито відомий усім сервіс про існування якого знали усі, але чомусь ніхто не засуджував. Це не припустимо у європейському суспільстві.
Перш за все ідеться про нахабне порушення авторських та сумісних прав, хай би як хто до цього не ставився, по-друге, ми живемо в Європі, а отже цінності свободи, приватної власності та недоторканості особистих винаходів в нас захищені. Принаймні на папері, насправді ж даний сервіс було увімкнено учора, щоправда без жодних файлів. Це пояснюється тим, що хакери здійснили атаку на урядові сайти. Мені їхня мета м’яко кажучи цілком не зрозуміла, хоч я і приєднався до них, так би мовити – за компанію. І лише згодом розумієш, які процеси відбуваються у головах громадян.
Висловлюючи протест проти закриття ресурсу люди тим самим засвідчили, що хочуть жити за зонівськими поняттями, а не оонівськими, їм абсолютно байдуже на чиїсь права, вони знаходяться на рівні розвитку рабовласника з якоїсь забутої богом країни. З цього можна зробити висновок, що цей жалюгідний народ заслуговує на такого нездару президента, як Янукович. Україна – далеко не бідна, а люди тут мають змогу купляти ліцензійне ПЗ та медіа файли і не хочуть цього робити, тому що можливо вважають ліпше вкрасти, аніж заплатити. Причому вони не вважають, що щось украли, адже всього лише щось скачали і тим самим не нанесли комусь шкоди. Тут на противагу цього твердження можна зазначити, що у крамниці ви також можете щось з’їсти не маючи на меті завдати комусь шкоду, однак збиток за це завше матиме власник.
Я, звичайно, можу погодитись, що існує таке ПЗ, котре коштує близько кілько тисяч доларів, але по-перше не про нього йдеться, а про звичайні дешеві програми, а по-друге не кожен буде працювати з такими програмами, а хто працює зможе сплатити ціну цієї програми, бо вона його годує і платити було б справедливо! Либонь який би поганий не був радянський союз, одначе з нього ми звикли одержувати багато що на шару. Уважаю, що настав час прокинутись і встати на рівень з цивілізованою людиною.
Всі, хто захищає даний сервіс може цього не розуміють або не хочуть знати чи є прихильниками так званого вільного ПЗ, яке на мою думку має сумнівну якість передусім через свою обмеженість. Гадаю – що все це вільне ПЗ ніщо інше, як змова комуністів, бо за все треба платити, а тут буцімто ніхто не платити, всі щось роблять і в усіх виходить своє, у той час коли всім по суті потрібен якісний продукт, а не обгортка від нього.
Наостанок: якщо сервіс не закриють – то буде поразка і гол у свою браму.